.
- Вам кого? - удівльонно спрашував охраннік у старого раввіна.
- Всех, - отвєчав той, питаясь прорваться внутрь.
- Кого всєх? Тут Верховна Рада, рєжимний об'єкт, - не здавався охраннік.
- Вот я і говорю, всех, - раввін достав із кармана корочку і протянув охранніку.
- Ад-мі-ні-стра-ці-я прє-зі-дє-нта… - с трудом прочитав тот і тут же витянувся по стойкє смірно, отдавая чєсть.
- Шо ж ви сразу не сказали, шо оттуда, - пожалувався охраннік.
- Да вот, присматрююсь…
Раввін осмотрєл охранніка з голови до ног оценівающим взглядом і уточнив.
- Мнє такі разрєшат войті?
- Да, конєшно, - охраннік сдєлав шаг в сторону, освобождая проход. Раввін осторожно зайшов всередину і принюхався.
- Всегда інтєрєсовало, пахнут лі дєпутати тєм, чєм являються, - признався він. - Ан нєт, нє пахнут… Кстаті, к дєпутатам - ето куда?
- Туда, - неопрєдєльонно махнув рукою охраннік. - По таблічкам найдьотє.
- Благодарю.
Раввін поправив шляпу і пішов по корідору.
- А-а-а-а! Хто пустив жида у верховну раду?!
Громкій жіночий крик разорвав кулуари.
- Україною мають керувати виключно українці. Будь-який чужинець слугуватиме інтересам своєї держави, особливо жид, - псіхувала женщіна. Раввін грустно зиркнув на неї.
- Я ненадолго, по дєлу. Керувати нікєм не збираюсь.
- Тобто ви не є депутат і не балотуєтесь? - подозрітєльно уточнила женщіна. Раввін отріцатєльно замотав головой.
- То це інша справа! - обрадувалась вона. - Українці і євреї завжди жили пліч-о-пліч один з одним, і навіть спільно страждали від найбільшого ворога людства - націонал-соціялізму.
Нєзнкомка украдкою оглянулась по сторонам і тихо спросила:
- А ви точно не збираєтесь балотуватися чи заходить по списку? Бо, буває, ходять тут разні лічності, втираються в довєріє к лідєрам фракцій. А потом - глядь, і воно вже з мандатом. І, главне, тільки вчора було масажистом чи лічним перукарем. А мєст-то всього 450... Кстаті, ви, случайно, не раввін у Петра Порошенка?
- І у нєго тоже, - скромно признався раввін. - Только я нє по тєм дєлам, а по лічной просьбє.
- Якій просьбє? - заінтєрєсувалася женщіна, хіщно раздувая ноздрі.
- Лічной, - повторив раввін, - Гдє я могу найті остальних?
- Так всі вже зібралися в сесійній залі, скоро ж засідання. Ходімте за мною.
Женщіна вцепилася в руку раввіна і потащила його за собой.
Отдохнувші і посвєжевші дєпутати явно були в харошем расположенії духа.
- Шо сєгодня голосуєм? - громко поінтєрєсувався один із них, на всєх парах вриваясь в сесійну залу, при цьому грубо штурхая раввіна.
- Пєрвоє і второє "за", трєтьє "протів".
- Ясно. А шо по моєму вопросу?
- А тут уже надо обстоятєльно обсудіть. Пойдьомтє гдє-нібудь уєдінімся…
Раввін пройшов до трибуни і постучав в мікрофон.
- Куда мнє говоріть, шоби мєня услишалі? - тихенько спросив він у Турчинова.
- Ви от Пєтра Алєксєєвіча? - перепитав той. Раввин согласно кивнув.
- Тогда я вас включаю.
Турчинов жестом показав на трибуну і нажав на кнопку.
- Шалом, - поздоровався раввін в мікрофон. Охрєнєвші от такой наглості дєпутати уставились на нєго з откритими ртами.
- Я нєнадолго і по дєлу, - сказав раввін, вніматєльно разглядуя прісутствующих. - В біблєйскіє врємєна єврєї жилі в Єгіптє і були рабами. Но нєкій Моісєй услишал глас Божий, которий велів пойті к фараону і потрєбовать отпустити народ Ізраїля…
- Шо за хєрня с трібуни, шо за проповєдь? - возмутився хто-то в задніх рядах. - Тут люді важні вопроси рішають, виключіть цього клоуна.
- Імєнно так пріказал фараон своїм слугам, когда Моісєй озвучив просьбу, - нєспєшно продолжав раввін. - Потому шо нє вєріл, шо над ним, обладавшим дєньгамі і властью, может бить хто-то куда болєє могущєствєнний.
- У нас біблєйскіє чтєнія ілі засєданіє парламєнта? - поінтєрєсувався срєдній ряд. - Убєрітє це недоразумєніє...
- Приказав фараон, когда Моісєй прийшов к нєму во второй раз, - подхватив раввін. - І снова Бог проявив тєрпєніє, давая возможность одуматься. Но фараона бісила сама мисль о том, шо от нєго шото трєбували раби.
Хтось в першом ряду не видежав і вскочив на ноги:
- Я щас сам його виключу...
- Угрожав фараон, когда Моісєй обратився к нєму в трєтій раз, - закончив раввін, осторожно снімая шляпу. - І поняв Бог, шо з самовлюбльонними ідіотами договарюваться бесполєзно і лучше сразу начинать с казнєй.
Раввін достав зі шляпи огромні садові ножниці і витянув із кармана корочку.
( Read more... )